Зелений світ нашої Планети

 Рослинний світ планети являє собою основу для розвитку різноманітних наземних і водяних тварин, мікроорганізмів і людини. Рослинність і тваринний світ у сукупності утворюють біоценози, що забезпечують круговорот речовин у природі. Зелені рослини здійснюють фотосинтез і створюють органічну речовина за рахунок засвоєння мінеральних речовин ґрунту, води і вуглекислого газу атмосфери. Тварини і мікроорганізми переробляють органічну речовину і додають родючість і структуру ґрунтам, на яких рослини виростають.

При фотосинтезі в зеленому листі утворяться розчинні вуглеводи, а в атмосферу виділяється вільний кисень, украй необхідний для життя тварин і людини. Рослинний світ не тільки забезпечує їх їжею і киснем, але і створює величезні скупчення органічної речовини в осадових гірських породах (торф, вугілля й ін.), тобто від рослин у кінцевому рахунку залежить склад атмосфери і вигляд інших зовнішніх оболонок Землі. Тільки ліси нашої країни щорічно продукують більш 3 млрд. т кисні, поглинаючи відповідну кількість вуглекислого газу.

Рослини забезпечують кормову базу для тваринництва (кукурудза, соя, боби, рапс, аморант, люцерна й ін.). Використовуючи генетичний фонд диких рослин, людина вивела і виводить нові культури цінних і стійких сортів. Виведено стійкі до вірусів сорту кукурудзи, що є найціннішим джерелом вуглеводів для тварин і людини. Рекордсменами по вмісту білка є нові сорти аморанта, сої, бобів, люцерни й ін. Рослини забезпечують сировиною промисловість по виробництву смол, цукрів, спиртів, дріжджів, каучуку, паперу, пиломатеріалів, фарб, лікарських препаратів. Багато рослин широко використовуються в народній медицині (безсмертник, конвалія, подорожник, материнка і т.д.). Багато дикоростучих рослин (ягоди, горіхи, гриби, щавель і ін.) використовуються в їжу не тільки тваринами, але і людиною. Гектар гарного ягідника може дати до 1 т морошки, чорниці, лохини, брусниці, журавлини й інших ягід.

Співтовариства рослин в одній місцевості (луг, степ, сосновий бор і т.д.) називають фітоценозами. На Землі нараховується більш 300 тис. видів рослин і 2 млн. видів тварин. Тварини і рослини в межах визначеної місцевості утворять взаємозалежні співтовариства — біогеоценози. Жодна рослина чи тварина в біогеоценозі не є випадковими. Наприклад, комахи запилюють рослини, а самі служать їжею для риб, земноводних і птахів. Продукти розкладання рослинних і тваринних залишків комахи споживають у їжу. На кожний вид рослин приходиться не менш 10 видів комах. Комахи-хижаки (мурахи, бабки, оси й ін.) поїдають комах-шкідників, захищаючи рослини. Дощові хробаки, багатоніжки, мокриці, нематоди й інші безхребетні тварини пропускають ґрунт через кишечник, збагачують її живильними речовинами і створюють її структуру. Молюски, пропускаючи через себе воду, очищають водойми. Добре відомі санітарна роль вовків, користь птахів для лісу і садів, гідрологічна діяльність бобрів і т.д.

Ліси заслужено називають «легенями» планети. У колишньому СРСР площадь лісів досягала 770 млн. га, що складає біля 20 % площі лісів на планеті. Ліси не тільки забезпечують живі істоти киснем і очищають атмосферу від вуглекислого газу і пилу, але і є регулятором агрокліматичних умов: вологість повітря в лісі завжди вище, ніж на відкритому місці, а температура, навпаки, нижче. Повітря в лісі насичений фітонцидами, що убивають хвороботворні бактерії й оздоровлюють навколишнє середовище.

Прибережні і вододільні ліси вважаються водоохоронними. Справа в тім, що ліс добре затримує вологу в ґрунті, перешкоджає її випаровуванню і сприяє більш повільному таненню снігу в лісі в порівнянні з відкритими ділянками. Земля в лісі промерзає менше, а поверхневий стік легше переводиться в підземний. Усе це істотно знижує інтенсивність ерозії ґрунту. Ліс служить також природною перешкодою для вітрів, охороняючи ґрунт від вітрової ерозії. Ліс перешкоджає поширенню як суховіїв, так і холодних вітрів.

Основні запаси лісу в колишньому СРСР (80%) були зосереджені в Сибіру і на Далекому Сході. У цьому напрямку зміщаються й основні лісорозробки. Усі державні ліси для районування і більш раціонального використання поділяються на три категорії:

1) лісонасадження навколо міст, заповідні, водоохоронні, грунтозахисні, лісосмуги, притундрові.  Тут дозволені тільки санітарне рубання догляду;

2) ліси центра європейської частини, де дозволено вирубувати тільки лісу, що досягли зрілості;

3) експлуатаційні ліси іншої території.

Ліс відноситься до самовідновлюваних ресурсів природи, але відновлення лісу йде дуже повільно. Своєї зрілості він досягає за 60—80 років. Найбільшої уваги заслуговують ліси першої категорії. Ліси дуже сильно страждають від хвороб, шкідників і пожеж. Спеціальна служба займається боротьбою з хворобами і шкідниками, використовуючи при цьому лісогосподарські, біологічні, хімічні і механічні методи.

Лісогосподарські методи полягають у проведенні рубок догляду, розборі буреломів і труску, видаленні уражених хворобами дерев.

Біологічні методи засновані на використанні птахів, тварин, комах, грибів, бактерій і вірусів, що харчуються носіями хвороб. Так, 5 горобців знищують до 1000 личинок довгоносика. Комахоїдними тваринами є жаби, жаби ящірки, землерийки, кроти, барсуки, кажани, їжаки і такі комахи, як мурахи, жужелиці, божі корівки, бабки, оси й ін.

Хімічні методи боротьби зі шкідниками лісу дискредитували себе, тому що поряд зі знищенням шкідників при запиленні винищуються і корисні комахи і тварини.

Механічний метод, що полягає у фізичному знищенні шкідників, дуже трудомісткий і не може застосовуватися широко.

Сотні тисяч гектарів лісів щорічно страждають від пожеж. Причому 97 % пожеж відбувається через людей, і насамперед через їхню недбалість і недбалість. При цьому страждають і тварини, що населяють ліси, і самі люди.

Необхідно відзначити, що біологічний круговорот речовин у природі має виняткове і визначальне значення для життя людини. Якщо рослини відтворюють первинну органічну масу речовини, синтезуючи її з неорганічних сполук, то тварини у своїй сукупності дають людині вторинну біомасу, що може грати більш істотну роль у народному господарстві, чим це було дотепер. Як приклад можна привести промислові господарства Казахстану, РСФСР і особливо закордонних країн (Чехо-Словакія, Бельгія й ін.). Так, Бетпакдалинський і Іргизський мисливські господарства (Казахстан) здають щорічно 5—6 тис. т м'яса, 300 тис. шкір і понад 40 т роги на загальну суму 6—7 млн. руб. Чистий прибуток при цьому досягає 2,5 млн. руб. У Бельгії щорічно з 1 км² одержують по 40 кг м'яса дичини, а в Чехо-Словакії — до 45 кг. Використовуються численні продукти дикого тваринного світу: зміїна отрута. дикий мед, з пантів моралів виготовляють пантакрин. Дикі тварини володіють коштовним генетичним фондом. Наприклад, жирність молока самки оленя й антилопи гну удвічі вище, ніж жирність молока корови. Добре відомі цілющі властивості ведмежого сала і борсукового жиру. Зовсім очевидно, що в пустелі, напівпосушливих і тайгових районах вигідніше займатися промисловим полюванням, ніж тваринництвом. Якщо підняти продуктивність мисливського господарства до рівня цієї галузі в Чехо-Словакії, то можна буде значною мірою вирішити Продовольчу програму країни.

Список використаної літератури:

Білявськчй Г. О., Падун М. М, Фурдуй Р. С. Основи загальної екології: Підруч. — К.: Либідь, 1993. — 304 с.

Підоплічко I. Г., Сокур І. Т. Людина і біосфера. — К.: Рад. шк., 1973. — 133 с.

Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. К.: МАУП, 2000. – 240с.

Малишко М.І. Основи екологічного права України: навчальний посібник. – К.: МАУП, 1999. – 152с.