Еко Життя

Травлення – це сукупність фізичних, хімічних і фізіологічних процесів, забезпечуючи обробку і перетворення харчових продукті хімічні сполуки, здатні засвоюватися клітинами організму. Фізичні зміни їжі в її механічній обробці, роздрібленні, перемішуванні і розчиненні під впливом ферментів, які знаходяться в соках травних залоз. Ферменти розщеплють білки, жири, вуглеводи до більш простих хімічних сполук (амінокислоти, гліцерин, жирні кислоти, моносахариди). Вода, мінеральні солі, вітаміни поступають в кров в незмінному виді.           Поживні речовини, що надходять в організм з їжею, є будівельним матеріалом і одночасно джерелом енергії, необхідної для підтримання життя організму. При розпаді та окисленні білків, жирів та вуглеводів виділяється різна, але стала для кожної речовини кількість енергії, що характеризує енергетичну цінність цих речовин. Характеристика харчових речовин           Для підтримання своєї життєдіяльності людина повинна вживати їжу. Харчові продукти (хліб,

  Чайний пакетик був винайдений у 1904 році. А почалося все так: бажаючи заощадити при розсиланні зразків чаю клієнтам, американський підприємець Томас Салліван упакував їх не в металеві баночки, як було прийнято, а в маленькі шовкові мішечки. Торговці дуже здивувалися такий фасовці і подумали, що сам мішечок потрібно опускати прямо в чашку. Так з'явилася відмінна ідея і продукт, що ми використовуємо донині. Єдина відмінність пакетованого чаю від листового - це ступінь здрібленості листів. У чайні пакетики розфасовується особливий вид чаю – fannіngs. Він дрібніший ніж звичайний листовий чай, традиційно використовуваний для заварювання в чайнику. Дрібні чаїнки, зібрані в пакетик, через більшу поверхню, що взаємодіє з водою, віддають їй більше речовин, ніж великий лист . Тому чайний пакетик краще і швидше заварюється. Надалі, протягом всієї історії цього винаходу люди прагнули забрати смак "обгортки" і поступово йшли від шовку до сучасного фільтр-паперу, що виробляється

  Залізо. Відноситься до групи життєво-важливих елементів, мікроелементів, загальне утримання заліза – 4 - 5г або 50-60 мг/кг. Більша частина заліза в організмі тварин знаходиться в еритроцитах (60-73%). Залізо розрізняють гемінове (залізо Нв), негемінове (тканинне залізо – феррітіна, гемосідеріна, сідерфілін, міоглобілін). Провідна роль в обміні заліза належить печінці, яка регулює його рівень в крові, обмін заліза здійснюється через залізо плазми, залізо в організмі здійснює постійний кровообіг. При фізичному розпаді еритроцитів 9/10 заліза лишається в організмі і йде на побудову нових еритроцитів. Місцем виділення заліза є кишечник, в незначній кількості виділяється нирками. По даних Н.С. Доніга (1965) за добу з сечею виділяється 3,89 ± 0,4 мг, бере участь у окисно-відновних процесах, і імунобіологічних реакціях. Залізо входить в склад дихальних ферментів. При недостатності заліза в їжі – анемія. Це аліментарно - залізодефіцитна анемія. Спостерігається у дітей першого року життя,

 Джерело:  pidru4niki.com Рухи у рослин  –  процес зміни положення в просторі всієї рослини або окремих її частин.  Рослини, як і всі організми, здатні відповідати на різні зміни довкілля змінами у своєму організмі або переміщенням тіла чи його частин. Наприклад, листки кімнатної рослини, яку перенесли на інше місце, через певний час знову будуть обернені в бік найкращого освітлення. У рослин, які не прикріплені до ґрунту, рухи можуть здійснювати переміщення всього організму. Наприклад, в одноклітинної водорості хламідомонади є два джгутики, за допомогою яких ці рослини активно рухаються у воді. Такий рух дозволяє їм знайти місця з найкращим освітленням, втекти від ворогів тощо. Велике значення для рослин має рух цитоплазми всередині клітин, який здійснює переміщення речовин та органел. За допомогою цього руху здійснюється транспортування речовин у рослині, фотосинтез, дихання, живлення тощо. Рухи рослин бувають  позитивними  (у напрямку до чинника) або  негативними  (у напрямку від чи

Членистоногих, тіло яких розділене на трьохчленикові груди з трьома парами ходильних ніг і черевце без розвинених кінцівок об’єднують в надклас шестиногих ( Hexapoda ). До недавнього часу всіх шестиногих об’єднували в один клас комахи ( Insecta ). Ряди Collembola , Protura i Diplura вважалися групою безкрилих комах ( Apterygota ). Але потім з’ясувалося, що представники цієї групи – особлива гілка трахейнодишних, яка пристосувалася до життя в грунті та подібних субстратах.  На це вказує наявність у представників цих 3 рядів всередині голови спеціальної капсули, яка утворена оральними складками і в якій розташований ентогнатний ротовий апарат та розташування протоцеребруму над дейтоцеребрумом. В 1956 р. на Міжнародному ентомологічному   конгресі було прийняте рішення про розділення комах на два класи :  Insecta - Entognatha – Покритощелепні комахи і Insecta - Ectognatha – Відкритощелепні комахи. У покритощелепних комах грудний відділ слабко відокремлений від черевного.  Рото

    Гідросфера  – водна оболонка земної кори, яка представлена сукупністю океанів, морів і водних об’єктів суші (річок, озер, боліт, підземних вод), включаючи накопичення води в кріофазі (вічні сніги та льодовики). Гідросфера тісно пов’язана з іншими геосферами Землі – атмосферою і літосферою. Вода на Землі знаходиться в безперервному русі. Кругообіг води об’єднує всі частини гідросфери, утворюючи в цілому замкнену систему: океан – атмосфера-суша. Він забезпечує активність водообміну, яка змінюється в силу неоднорідності різних частин гідросфери.  Вода  –найбільш розповсюджена неорганічна сполука на нашій планеті. Вода – основа всіх життєвих процесів. Живі організми містять до 80-90% води у своїй біомасі і втрата ними 10-20% води приводить до їх загибелі. Організм людини приблизно на 70% складається з води. Для нормального здійснення функцій організму необхідно близько 2 літрів води на добу. Вода була оптимальним середовищем для виникнення і розвитку перших найпростіших живих організмі

  Літосфера  – кам’яна оболонка Землі, яка включає земну кору товщиною від 6 (під океанами) до 80 км (гірські системи). Земна кора складена гірськими породами. Частка різних гірських порід в земній корі неоднакова – більше 70% приходиться на базальти, граніти і інші магматичні породи, біля 17% - на перетворені тиском і високою температурою породи і лише 12% - на осадові породи. На континентах переважають граніти, а під океанами – базальти. Під земною корою знаходиться мантія (до 2900 км вглибину) і ядро (від 29000 63800 км). Живі організми в літосфері можуть жити на глибині до 3 км. До складу літосфери входять два найголовніших компоненти  надра Землі і грунт. Надра Землі  –  частина природного середовища, яка знаходиться під земною поверхнею, включаючи мінерали, елементи і гірські породи, які виходять на поверхню землі. Надра - мінеральна основа біосфери; для людини надра-традиційний об’єкт добування корисних копалин – паливних (вугілля, нафта, горючі сланці), рудних (залізо, алюміній

    Біосфера як досить динамічна планетарна екосистема, в усі періоди свого еволюційного розвитку постійно змінювалася під впливом різних природних процесів. Наслідком тривалої еволюції біосфери стала її здатність до саморегуляції і нейтралізації негативних процесів.  Головною подією еволюції біосфери було пристосування організмів до змінених умов шляхом внутрішньовидової інформації. Гарантом динамічної стійкості біосфери впродовж мільярдів років була природна біота у вигляді угруповань і екосистем в необхідному об’ємі. Потужним фактором в біосфері стала людська діяльність. З виникненням, удосконаленням і розповсюдженням нових технологій (полювання – землеробська культура – промислова революція) планетарна екосистема, адаптована до впливу природних факторів, стала відчувати зростаючий вплив нових і різних за потужністю факторів. Викликані вони людиною і тому називаються  антропогенними. Антропогенні фактори , принципово відрізняються від факторів природних. В більшості випадків антропо