Еко Життя

  Займає ділянку між іншими постійними тканинами, присутні у всіх вегетативних і генеративних органах.          Складається з живих паренхімних клітин, різних по формі: округлих, еліптичних, циліндричних і т.д. Паренхіма може займати великі частини в різних органах рослин, стінки – целюлозні . Клітини найчастіше тонкостінні, з простими порами, але інколи оболонки потовщуються.          В залежності від функції розрізняють такі основні тканини: -          асиміляційну -          запасну -          водоносну -          повітряну. По походженню основна частина – первинна і утворюється при диференціації клітин апікальних меристем.   Асиміляційна тканина – в цій тканині проходить фотосинтез. Вона складається з більш або менш тонкостінних живих паренхімних клітин, які вміщують хлоропласти. Асиміляційна тканина або хлоренхіма найчастіше залягає під прозорою епідермою. Основна маса хлоренхіми знаходиться в листках, менша частина – в зелених стеблах.   Запасна тканина –

 Джерело:  pidru4niki.com Рухи у рослин  –  процес зміни положення в просторі всієї рослини або окремих її частин.  Рослини, як і всі організми, здатні відповідати на різні зміни довкілля змінами у своєму організмі або переміщенням тіла чи його частин. Наприклад, листки кімнатної рослини, яку перенесли на інше місце, через певний час знову будуть обернені в бік найкращого освітлення. У рослин, які не прикріплені до ґрунту, рухи можуть здійснювати переміщення всього організму. Наприклад, в одноклітинної водорості хламідомонади є два джгутики, за допомогою яких ці рослини активно рухаються у воді. Такий рух дозволяє їм знайти місця з найкращим освітленням, втекти від ворогів тощо. Велике значення для рослин має рух цитоплазми всередині клітин, який здійснює переміщення речовин та органел. За допомогою цього руху здійснюється транспортування речовин у рослині, фотосинтез, дихання, живлення тощо. Рухи рослин бувають  позитивними  (у напрямку до чинника) або  негативними  (у напрямку від чи

  Для життєдіяльності живих істот потрібна енергія їжі, яка в клітинах живого організму перетворюється в енергію клітинного палива – АТФ. Енергія їжі – це перетворена енергія Сонця ; всі ми – діти Космосу.     У клітинах рослин міститься хлорофіл, який має здатність переробляти сонячну енергію, використовуючи її при створенні основних поживних речовин. процес утворення органічних речовин з неорганічних в зелених рослинах з допомогою сонячної енергії називається фотосинтезом.      При фотосинтезі рослини використовують для створення органічних речовин вуглекислий газ, повітря, воду. У фотосинтезі беруть участь мінеральні речовини: фосфор, калій, азот, кальцій. магній, сірка, залізо, марганець. Ці елементи необхідні для забезпечення   процесу утворення сполук хлорофілу з білками рослин. Магній і азот безпосередньо використовуються   в біосинтезі хлорофілу, вони є в складі його молекул. При опроміненні сонячним світлом молекули хлорофілу один з електронів його молекули переходить в ст

  1.      Ботанічна назва: -          латинською мовою – Taxus boccata L . -          російською – Тис ягодный -          українською – тис ягідний (європейський) -          французькою -          німецькою -          англійською Відділ голонасінні – Gymnospermae Клас – Coniferae Порядок - Coniferales Родина - Taxaceae Рід - Taxus Вид - Taxus bоccata L . Тис ягідний – вічнозелена деревидна або кущевидна рослина, висотою від 25 до 30 м. Період життя 700-1500 років, (більше 1м). Кора червонувато – бура, на молодих пагонах гладка, на грубших гілках і стовбурах лущиться від старості (вішаровується тонкими пастинками). Деревина дуже тверда і важка, складається з тоненьких судин з х – ними спіральними потовщеннями. Серцевинні промені складаються тільки з самої м‘якоті, смоляні ходи відсутні. Листкорозміщення чергове, на бокових горизонтальних гілках переходить майже в супротивне, при цьому листя, завдяки черешкам розміщується переважно в 2 ряди. Листя лан

            Магнолієві є одними з найдревніших квіткових рослин. Їхні залишки знаходять ще в середньокрейдових відкладах. В наш час Магнолієві ростуть переважно в Східній та Південно-Східній Азії, на південному сході Північної Америки, в Центральній Америці та Вест-Індії. Найбільша концентрація Магнолієвих – в Східних Гімалаях, в Південно-Західному Китаї та в Індокитаї. Лише деякі види трапляються на південній півкулі, де вони ростуть на Малайському архіпелазі та в Бразилії. Магнолієві ростуть як в горах, так і на низинах. Деякі азіатські види (Aromadendron nutans, Talauma singapurensis) ростуть в низькій заболоченій місцевості та на торф`яних болотах. Але найбільше Магнолієвих в гірських лісах. В попередні геологічні епохи Магнолієві охоплювали набагато більшу територію, ніж тепер. В верхньокрейдовому і третичному періодах Магнолієві були широко поширенні по всій північній півкулі. Викопні рештки Магнолієвих цих періодів були знайдені в Центральній Європі, Західній Канаді, на за