Природні ресурси біосфери та їх класифікація
Природні ресурси – найважливіший компонент оточуючого людину природного середовища, які використовуються для створення матеріальних і духовних потреб суспільства.
До природних ресурсів відносять: атмосферне повітря, воду, грунт, сонячну і космічну радіацію, корисні копалини, клімат, рослинний і тваринний світ. Багато природних ресурсів складаються з ряду компонентів.
Природні ресурси виступають не тільки як компоненти природи, але і як економічна категорія. Для тривалого використання і охорони природних ресурсів необхідно знати їх класифікацію.
За походженням виділяють ресурси природних компонентів і ресурси природно-територіальних комплексів.
Ресурси природних компонентів. Кожний вид природних ресурсів формується в одному з компонентів ландшафтної оболонки. За належністю до компонентів ландшафтної оболонки виділяють такі ресурси: а) мінеральні; б) кліматичні; в) водні; г) рослинні; д) земельні; е) грунтові; є) тваринного походження.
Ресурси природно-територіальних комплексів: а) гірничо-промислові; б) сільськогосподарські; в) водогосподарчі; г) лісогосподарчі; д) селітебні; е) рекреаційні та ін.
Основний критерій класифікації природних ресурсів за видами господарчого використання – це віднесення їх до різних секторів матеріального виробництва. За цією ознакою природні ресурси поділяють на ресурси промислового і сільськогосподарського виробництва.
Природні ресурси промислового виробництва. Сюди належать всі види природної сировини, яка використовується в промисловості:
а) енергетичні – горючі корисні копалини, гідронергоресурси, джерела біоконверсійної енергії, ядерна сировина;
б) неенергетичні – корисні копалини, вода, землі, лісові ресурси, рибні ресурси (добування носить промисловий характер).
Природні ресурси сільськогосподарського виробництва:
а) агрокліматичні – ресурси тепла і вологи, які неохідні для росту сільськогосподарських рослин та розвитку худоби;
б) грунтово-земельні – земля і її верхній шар з унікальними властивостями родючості;
в) водні ресурси – води, які використовуються в рослинництві для орошення, а тваринництві для напування і утримання худоби.
За ознакою вичерпності природні ресурси поділяють на дві категорії: вичерпні та невичерпні.
Вичерпні ресурси, в свою чергу, поділяються на невідновні і відновні.
До невідновних природних ресурсів належать ті з них, які абсолютно не відновлюються (кам’яне вугілля, нафта, більшість корисних копалин) або відновлюються в сотні тисяч і мільйони разів повільніше, ніж відбувається їх використання (торф’яники, багато осадочних порід). Використання цих ресурсів неминуче призводить до їх виснаження.
До відновних природних ресурсів належать грунт, рослинний і тваринний світ (біологічні ресурси) та деякі мінеральні ресурси (напрклад, морська сіль). При раціональному використанні вони постійно відновлюються. Процес самовідновлення протікає при певних природних умовах, що необхідно враховувати при їх використанні. Темпи витрачання цих ресурсів повинні відповідати темпам їх відновлення. Порушення цієї відповідності приводить до виснаження ресурсів. Відновні природні ресурси внаслідок антропогенного впливу можуть стати невідновними (це стосується винищених видів тварин і рослин, втрачених внаслідок ерозії грунтів та ін.).
Невичерпні природні ресурси включають водні, кліматичні та космічні ресурси.
Водні ресурси є незмінними та невичерпними. Проте у зв’язку з різноманітною діяльністю людини кількість та якість води в окремих частинах Землі можуть дуже змінюватися і тому вона потребує охорони.
Кліматичні ресурси включають атмосферне повітря, енергію вітру. Атмосферне повітря невичерпне, але під дією забруднення може суттєво змінюватися його склад і тому воно потребує охорони.
До космічних ресурсів відносять сонячну радіацію, енергію морських припливів.
Як видно, дана класифікація природних ресурсів має умовний характер, але незважаючи на це, вона орієнтує на організацію правильної їх експлуатації і охорони.
Кожна з груп природних ресурсів вимагає відповідного ставлення до них на практиці. В основі охорони одних повинен бути ресурсооборот за принципом розширеного відтворення, других – економне використання, третіх – боротьба із забрудненням, втратами в процесі добування, перевезення, оброблення та використання, пошук відповідних замінників.
Раціональне використання та охорона природних ресурсів потребують кількісного обліку. Ретельний і систематичний облік ресурсів дозволяє помітити наближення критичної межі їхньої кількісної зміни та прийняти відповідні заходи щодо їх збереження.
Коментарі
Дописати коментар