Родина Губоцвітні
Родина Губоцвітні ( Lamiaceae ) досить велика налічується біля 3500 губоцвітних , що
об’єднуються у 200 родів і поширені у всіх кліматичних зонах та на всіх
континентах . У флорі України представлено понад 230 видів .
Губоцвітні це трв’янисті рослини , рідше напівкущі або кущі . Види родин
часто виділяються рядом характерних ознак :
стебла чотиригранні , листки навхрест супротивні , прості без прилистків
. Квіткі двостатеві з подвійною оцвітиною , зигоморфні . Чашечка трубчаста з 5-ма зубцями , часто двогуба . Віночок двогубий ,
верхня губа утворена двома зрослими пелюстками,
а нижня — трьома. Нижні , зрослі частинки пелюсток утворюють трубочку
віночка . Тичинки зрослися з трубочкою віночка ; з 4 тичинок 2 нижні довші від
двох верхніх . Інколи тичинок тільки 2 . Маточка утворена двома плодолистиками
, 4-гнізда з чотирилопатевою верхньою зав’яззю . Плід збірний, з 4 горішків .
Приклади формул квіток : Глуха
кропива
Ca(5)Co(2+3)A4G(2) ;
Шавлія лікарьска
Ca(5)Co(2+3)A4G(2) .
Надземні частини багатьох
представників родини губоцвітних містять ефірну олію , яку застосовують у
харчовій , парфюмерній і фармацевтічній промисловості . Народними і офіційно визнаними лікарськими рослинами є : м’ята , шавлія
лікарська , Глуха кропива , чебрець , материнка, лаванда , собача кропива та ін
. Представниками родини є декоративні рослини : монарда , шавлія блискуча з
червоними квітками , що походить з Південної америки .
А тепер давайте
розглянемо конкретного представника – кропиву дводомну (Urtica dioica). Формула Ca(5)Co(2+3)A4G(2) , це багаторічна рослина ,
двудомна, її стеблина густо усаджена , як і ланцетовидні , волосками що жгуться
мурашиною кислотою , що вних міститься ,
листя темно-зелені . Кропива зустрічається майже повсюди на території України ,
Росії , Білорусі , Естонії та інших стран помірного клімату , а також . Кропива росте на сухих та вологих затінених
місцях , з цього можно зробити висновок , що кропива факультативний гідрофіт та
мезофіт . Листя у кропиви широке і тонке , коренева система не сильно
розгалужена , існує основний корінь від котрого відходять бокові . Як я
зазначав кропива містить мурашину кислоту ( жалку ) та окрім цього багато
вітамінів А, С і К .
Кропива глуха ( Laminum album ) формула -- Ca(5)Co(2+3)A4G(2) ; висота 30—60 см , стебло пряме негіллясте ,
опушення притисненими до стебла волосками , довгі підземні побіги , листя не жгуться тому кропиву назвали глухою
. Листя нагадують листя кропиви , серцевидно—овальні , черешкові , пильчасті .
Квіти розташовані мутоками в пазухах листів , вінчики білі або жовто—білі ,
зовні мохнаті , двугубі .
М’ята перцева ( Mentha piperita ) – багаторічна рослина , поширена в
помірній та теплій смузі євразії . Стебло гіллясте , щетинисто—волохате або
гладеньке висота 50—100 см . Листки темно-зелені , яйцевидні , довгастої форми
, з зубчастими краями . Квітки фіолетові або червонувато-білувато-рожеві ,
невиразно-двогубі , зібрані в колосовидні суцвіття . Корень тоненький ,
розгалужений , з багатьма колінцями , від яких відходять бокові корінці . Цвіте
в червні .
Література :
·
Мороз В.І.
“Ботаніка з основами екології” Київ , Урожай 1994 р.
· Попов О.П. “Лікарські рослини в народній медицині” Київ , Здоров’я 1965 р.
Коментарі
Дописати коментар