Охорона і раціональне використання грунтів

 

Літосфера – кам’яна оболонка Землі, яка включає земну кору товщиною від 6 (під океанами) до 80 км (гірські системи). Земна кора складена гірськими породами. Частка різних гірських порід в земній корі неоднакова – більше 70% приходиться на базальти, граніти і інші магматичні породи, біля 17% - на перетворені тиском і високою температурою породи і лише 12% - на осадові породи. На континентах переважають граніти, а під океанами – базальти. Під земною корою знаходиться мантія (до 2900 км вглибину) і ядро (від 29000 63800 км).

Живі організми в літосфері можуть жити на глибині до 3 км.

До складу літосфери входять два найголовніших компоненти надра Землі і грунт.

Надра Землі – частина природного середовища, яка знаходиться під земною поверхнею, включаючи мінерали, елементи і гірські породи, які виходять на поверхню землі. Надра - мінеральна основа біосфери; для людини надра-традиційний об’єкт добування корисних копалин – паливних (вугілля, нафта, горючі сланці), рудних (залізо, алюміній, мідь, олово та ін.) і нерудних (фосфорити, апатити та ін.), природних будівельних матеріалів (вапняки, піски, гравій та ін.).

Грунт – тонкий верхній шар континентальної земної кори,  один з найголовніших ресурсів планети, гігантська екологічна система, яка поряд з Світовим океаном вирішально впливає на всю біосферу. 

 

Для збереження грунтів від подальшого забруднення і деградації необхідно проводити комплекс організаційно-господарських, агрономічних, технічних, меліоративних, економічних і правових заходів по запобіганню і усуненню вказаних процесів.

Серед першочергових заходів, направлених на охорону земельних ресурсів виділяють слідуючи:

- боротьба з вітровою ерозією - проведення безвідвальної обробки грунту з збереженням стерні на поверхні поля, борозенкові посіви культур, заліснення і закріплення пісків, створення куліс з високостеблових рослин і трав’яних смуг, лісосмуг - буферів снігозатримання;

- боротьба з водною ерозією - поглиблення ріллєвого шару, обробіток грунту впоперек на схилах, контурне розорювання, висівання зернових на парових полях та проведення інших заходів, які покращують проходження води в грунт та запобігають її стіканню при розтаванні снігу та випаданні дощів; в гірських районах – обладнання протиселєвих споруд, заліснення, залуження схилів, регулювання випасання худоби, збереження гірських лісів;

- проведення меліорації - науково-обгрунтованої і екологічно безпечної системи заходів по поліпшенню ґрунтових, гідрологічних і мікрокліматичних умов сільськогосподарського виробництва з метою підвищення родючості грунту та отримання високих і стійких урожаїв. До меліоративних заходів належать : орошення і осушення земель; вентиляція грунтів, закріплення яру; грунто - і полезахисні лісонасадження; вапнування грунтів; внесення сидератів і органічних добрив та багато інших;

- рекультивація земель - комплекс робіт, напрямлених на відновлення продуктивності і господарської цінності порушених земель. Процес рекультивації складається з двох етапів. На першому етапі (гірсько-технічному) вирівнюють поверхню, засипають кар’єри та інше, здійснюють хімічну меліорацію грунту, насипають родючий шар грунту, проводять меліораційні і протиерозійні заходи. На другому (біологічному) етапі відновлюють родючість грунту.  Зараз досить ефективною є рекультивація шляхом лісорозведення. Перед залісненням часто висівають багаторічні бобові трави. Виділяють такі напрямки рекультивації порушених земель – сільськогосподарський, лісогосподарський, водногосподарський, рекреаційний, санітарно-гігієнічний та будівельний.