Еко Життя

  Родина Губоцвітні ( Lamiaceae ) досить велика налічується біля 3500 губоцвітних , що об’єднуються у 200 родів і поширені у всіх кліматичних зонах та на всіх континентах . У флорі України представлено понад 230 видів .                 Губоцвітні це трв’янисті рослини , рідше напівкущі або кущі . Види родин часто виділяються рядом характерних ознак :   стебла чотиригранні , листки навхрест супротивні , прості без прилистків . Квіткі двостатеві з подвійною оцвітиною , зигоморфні . Чашечка трубчаста з 5-ма зубцями , часто двогуба . Віночок двогубий , верхня губа утворена двома зрослими пелюстками,   а нижня — трьома. Нижні , зрослі частинки пелюсток утворюють трубочку віночка . Тичинки зрослися з трубочкою віночка ; з 4 тичинок 2 нижні довші від двох верхніх . Інколи тичинок тільки 2 . Маточка утворена двома плодолистиками , 4-гнізда з чотирилопатевою верхньою зав’яззю . Плід збірний, з 4 горішків .             Приклади формул квіток : Глуха кропива ­        Ca (5) Co (2+3) A 4 G

  Фосфорні добрива являють собою продукти переробки природних мінералів фосфоритів і апатитів, а також деякі відходи металургійної промисловості. Фосфорити використовують безпосередньо на добриво у вигляді фосфоритного борошна. Апатитове борошно флотованого апатиту застосовують лише для виготовлення суперфосфату. У фосфоритах і апатитахфосфор міститься в основному в формі трикальцієвого фосфату. Фосфорні добрива, які виготовляє промисловість і поставляє сільському господарству України, за розчинністю поділяють на три групи: водорозчинні звичайний та подвійний (концентрований) суперфосфати; розчинні в лужному цитратному розчині (реактив Петермана) або в 2-процентному розчині цитратної кислоти мартенівський фосфатшлак, знефторений фосфат; важкорозчинні, які лише частково розчиняються в 2-процентній цитратній кислоті фосфоритне борошно. Фосфор водорозчинних та цитратнорозчии-них фосфорних добрив легко засвоюється рослинами на всіх ґрунтових відмінах, а важкорозчинних на кислих ґрунтах.

  Азотні добрива виробляють в твердому і рідкому стані. Основна сировина для виробництва азотних добрив азотна кислота та аміак, який одержують синтезом молекулярного азоту повітря з воднем. Половина витрат на виробництво добрива припадає на водень. Його одержують з природного супутнього або коксового газів, а також з вуглекислих газів нафтопереробки. Хімічна промисловість виробляє добрива, в яких азот зв'язаний у вигляді аміаку, іонів амонію, нітратів або амінів. Азотні добрива поділяють на такі основні групи: Аміачно-нітратні містять азот в нітратній і аміачній формах аміачна селітра, вапнисто-аміачна селітра. Нітратні містять азот в окисленій формі (МО3-) у вигляді солей азотної кислоти: натрієва селітра, кальцієва селітра. Амонійні азот представлений іоном амонію (МН4+) і зв'язаний з кислотним залишком сульфат амонію, сульфат амонію-натрію, хлористий амоній. Аміачні, в яких азот міститься у формі вільного аміаку (NH3) рідкі азотні добрива (безводний аміак, аміачна вода). А

  Азот . Матеріальна основа протоплазми рослинних клітин значною мірою створюється атомами азоту. Він входить до складу амінокислот, білків, нуклеїнових кислот нуклеопротеїдів, ростових речовин, алкалоїдів, багатьох ферментів, ліпоїдів, хлорофілу. Синтез і ресинтез білка основні процеси обміну речовин. Потреба в азоті в усіх сільськогосподарських культур проявляється частіше і в більшій мірі, ніж у інших елементах. При недостатній забезпеченості азотом затримується ріст рослин, зменшується розмір асиміляційної поверхні листків та тривалість їх функціонування в активному стані, зменшується урожай і погіршується його якість. Надлишок азоту (відносно інших елементів) призводить до надмірного розвитку вегетативної маси, знижує стійкість рослин проти несприятливих кліматичних умов, грибних і бактеріальних хвороб, подовжує період розвитку та достигання, зменшує кількість репродуктивних органів і може призвести до погіршення якості продукції. Основними джерелами живлення рослин азотом є іон а

  Зміст Вступ 1.       Огляд літератури 2.       Район, об’єкти і методи дослідження 3.       Результати дослідження Висновки Список літератури Додаток 1. Морфологічний опис видів родини розові   Вступ До розоцвітих належать три родини і ряд підродин, які відрізняються за будовою вегетативних органів і за зовнішнім виглядом. Однак більшість представників порядку характеризується правильними квітками з подвійною циклічною оцвітиною. Проте від цього типу квітки в межах порядку є значні відхилення. Квітки можуть бути гемі циклічними і навіть ациклічними або зигоморфними (у тропічних форм). Разом з тим розоцвіті – важливий етап (вузол) у дальшій еволюції покритонасінних.[1]. Дослідження закономірностей розвитку і мінливосты репродуктивних структур та їх функціонування необхідно для визначення спільних і специфічних особливостей таксононів. Виявлення примітивних і прогресивних ембріологічних ознак має значення для з ' ясування питань еволюції таксонів Rosaceae . [2]. Вчитель біології у